Содержание

Лікування хозл

Лікування хозл

  • Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на хронічне обструктивне захворювання легень.
    • Додаток до наказу МОЗ №128 від 19-03-2007
    • Тема, опис документа: Клінічний протокол
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: не вказано
    • Напрямок медицини: Пульмонологія
    • Клінічний стан, патології: Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ)

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом МОЗ України
від 19 березня 2007 р. N 128

надання медичної допомоги хворим на хронічне обструктивне захворювання легень

Код МКХ 10: J 44

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Хронічне обструктивне захворювання легень (далі — ХОЗЛ) — захворювання, що можна попередити і яке піддається лікуванню. Воно характеризується не повністю зворотнім обмеженням прохідності дихальних шляхів. Обмеження прохідності дихальних шляхів зазвичай прогресує і асоціюється із незвичною запальною відповіддю легень на шкідливі частки або гази, головним чином у зв’язку із палінням. Поряд із ураженням легень, ХОЗЛ призводить до значних позалегеневих системних ефектів, супутніх захворювань, які обтяжують перебіг захворювання у окремих хворих. Характерними являються системні порушення при ХОЗЛ, вони є важливою частиною хибного кола і їх необхідно завжди враховувати в клінічному веденні хворих. До них належать: кахексія з втратою жирової маси; втрата скелетної мускулатури та її слабкість; остеопороз; депресія; анемія; підвищений ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

Фактори ризику розвитку ХОЗЛ: довготривале тютюнопаління (індекс паління — 10 — 20 пачко-років); промислові та побутові шкідливі викиди (повітряні полютанти, гази та пари хімічних сполук, продукти згоряння біоорганічного палива); інфекції.

Спадковий дефіцит а-1-антитрипсину; гіперреактивність бронхів.

Хронічний кашель: 1) звичайно являється першим симптомом у розвитку ХОЗЛ, що упереджує задишку; 2) спочатку може виникати інколи, з часом — турбує щоденно; 3) частіше турбує вдень, рідше — вночі; може бути непродуктивним, без виділення харкотиння; в деяких випадках може бути відсутнім.

Виділення харкотиння — зазвичай в невеликій кількості, слизове, після кашлю.

Задишка — прогресуюча (посилюється поступово впродовж років); персистуюча (турбує хворого щоденно); виникає чи погіршується при фізичному навантаженні, що спричиняє його погану переносимість; в подальшому виникає в спокої і значно обмежує життєдіяльність; посилюється під час респіраторних інфекцій; може визначатися хворим як необхідність додаткового зусилля при диханні, дихальний дискомфорт, стиснення грудної клітки, часте дихання.

При тяжкому ХОЗЛ можливі втрата ваги, анорексія; остеопороз; депресивні стани та/або занепокоєння, тривога (системні наслідки захворювання).

Фізикальні ознаки зазвичай з’являються при тяжкому ХОЗЛ. Найбільш характерними фізикальними ознаками у хворого на ХОЗЛ з тяжким перебігом є центральний цианоз, синюшність слизових; велика діжкоподібна грудна клітка, сплощення куполів діафрагми, участь у диханні допоміжної мускулатури, втягування нижніх ребер при вдосі, зменшення серцевої тупості при перкусії, розширення ксіфостернального кута; збільшення частоти дихання (> 20/хв.), зменшення глибини дихання; подовжений видих; пацієнти видихають скрізь зімкнуті губи (щоб уповільнити видих і покращити спорожнювання легень); при аускультації — послаблення дихальних шумів, свистячі хрипи при спокійному диханні, потріскування на вдосі; серцеві шуми найкраще вислуховуються в області мечоподібного відростка.

При рентгенологічному дослідженні — легені великого об’єму, низьке стояння діафрагми, вузька тінь серця, збільшений ретростернальний повітряний простір, іноді визначаються емфізематозні були.

Спірометрія являється обов’язковою при встановленні діагнозу ХОЗЛ, вона потрібна і для оцінки ступеня тяжкості захворювання, і для періодичного моніторингу для оцінки прогресування захворювання.

При прогресуванні захворювання збільшується бронхіальна обструкція, зростає загальний бронхіальний опір (далі — Rtot), виникає та зростає експіраторне здуття легень, розвиваються повітряні пастки в легенях, що виникають внаслідок втрати еластичної віддачі легень та колапсу дихальних шляхів, перерозподіляється структура загальної ємності легень (далі — ЗЄЛ). З метою комплексної оцінки цих показників необхідно проводити більш повне і інформативне дослідження — загальну бодіплетизмографію. В складних діагностичних випадках та для вирішення питання щодо оперативних втручань проводиться вимірювання дифузійної здатності легень, що виявляє порушення газообміну.

З метою моніторингу прогресування ХОЗЛ, оцінки ефективності застосованих лікувальних заходів у конкретного хворого проводиться щорічна спірометрія. Так, якщо у здорових людей щорічне зниження ОФВ1 < 30 мл, то у хворих ХОЗЛ - 30 - 60 мл і більше.

Вимірювання газів артеріальної крові проводиться у пацієнтів при ОФВ1

Клінічний та функціональний моніторинг

Частота звернень до лікаря залежить від тяжкості ХОЗЛ і зростає із збільшенням тяжкості захворювання. Візити можуть бути планові і позапланові (наприклад, при погіршенні стану, виникненні небажаних проявів терапії, загостреннях, тощо). Під час кожного візиту оцінюються вплив шкідливих факторів, статус паління; прогресування захворювання та розвиток ускладнень; оцінюється ефективність призначеного раніше лікування, при потребі — переглядаються дози медикаментів, моніторуються небажані прояви терапії; анамнез загострень (оцінюються частота, тяжкість, при можливості — визначається причинний фактор); супутня патологія; перевіряється комплаєнтність хворого, техніка володіння інгаляторами. Періодично проводиться спірометричне дослідження (зазвичай раз на рік, та при суттєвому погіршенні симптомів або виникненні ускладнень).

Виділяється 4 стадії ХОЗЛ згідно ступеня тяжкості перебігу захворювання, які визначають за результатами обстеження хворого в клінічно стабільний період у разі відсутності загострення захворювання. Враховуються вираженість клінічних ознак хвороби та функціональних характеристик бронхообструктивного синдрому.

Ознаки стадії (ступеня тяжкості перебігу) ХОЗЛ

Стадія та ступінь тяжкості перебігу ХОЗЛ

— ОФВ1/ФЖЄЛ < 70 %
— ОФВ1 ³ 80 % від належних
— Звичайно, але не завжди, хронічний кашель, виділення харкотиння

— ОФВ1/ФЖЄЛ < 70 %
— 50 % £ ОФВ1 < 80 % від належних
— Симптоми прогресують, з’являється задишка при фізичному навантаженні та під час загострень

— ОФВ1/ФЖЄЛ < 70 %
— 30 % £ ОФВ1 < 50 % від належних
— Збільшення задишки, повторні загострення, що погіршує якість життя хворих

* У разі дуже тяжкого перебігу ХОЗЛ та значного зменшення ФЖЄЛ співвідношення ОФВ1/ФЖЄЛ збільшується і втрачає діагностичну цінність.

Лікування хворих на ХОЗЛ

Основні принципи терапії хворих на ХОЗЛ: поступове нарощування інтенсивності лікування в залежності від ступеня тяжкості перебігу захворювання; регулярність, постійність базисної терапії відповідно до ступеня тяжкості перебігу захворювання; варіабельність індивідуальної відповіді на лікування визначає необхідність проведення уважного і регулярного моніторингу клініко-функціональних ознак захворювання.

У лікуванні ХОЗЛ перевагу має інгаляційний шлях введення ліків — бронхолітиків, інгаляційних кортикостероїдів, комбінованих препаратів. Ефективність цього шляху введення у великій мірі залежить від володіння пацієнта технікою інгаляції. При призначенні високих доз медикаментів та для покращання техніки інгаляції рекомендується застосування спейсерів великого об’єму. Застосування небулайзерів дає змогу використовувати високі дози препаратів та отримання терапевтичної відповіді за короткий проміжок часу, а також одночасної подачі кисню у контур (при потребі).

Бронхолітики покращують бронхіальну прохідність, покращують спорожнення легень, зменшуючи гіперінфляцію; покращують фізичну витривалість; займають головне місце в симптоматичній терапії хворих на ХОЗЛ; призначаються як регулярно у якості базисної терапії, так і для зняття окремих гострих симптомів; перевагу мають інгаляційні форми бронхолітиків.

Інгаляційні b2-агоністи короткої дії (сальбутамола сульфат, фенотерола гідробромід) мають порівняно швидкий початок бронхолітичного ефекту, який є дозозалежним і триває на протязі 4 — 6 годин.

Пролонгованої дії інгаляційні b2-аготсти (сальметерол, формотерола фумарат) спричиняють більш сильний і сталий ефект на протязі 12 годин і більше, мають деяку протизапальну дію.

Інгаляційний холінолітик короткої дії (іпратропію бромід) характеризується дозозалежним ефектом з більш повільним початком і більшою тривалістю дії, ніж b2-агоністи короткої дії.

Довготривалої дії холінолітик (тіотропіую бромід) на протязі 24 годин і більше, спричиняє сталий, значно сильніший бронхолітичний ефект ніж іпратропіум, має деяку протизапальну дію.

Довготривале застосування пролонгованої дії бронхолітиків (b2-агоніста або холінолітика), або їх поєднане призначення в залежності від тяжкості ХОЗЛ: позитивно впливає на функцію дихання (покращує бронхіальну прохідність, зменшує гіперінфляцію легень, оптимізує структуру загальної ємності легень); значно зменшує задишку — найбільш обтяжливий симптом у хворих на ХОЗЛ; підвищує фізичну витривалість; покращує загальний стан здоров’я та якість життя хворих; зменшує кількість загострень захворювання та числа госпіталізацій.

Отже, регулярне лікування інгаляційними бронхолітиками пролонгованої дії більш ефективне і зручне, ніж терапія бронхолітиками короткої дії, але дещо більш вартісне.

Ксантини мають менш виражену бронхолітичну дію, потенційно токсичні.

У той же час, крім можливої додаткової бронходилятації, ксантини спричиняють деякий протизапальний ефект, підвищують силу дихальних м’язів. Ксантини є бронхолітиками другого вибору і можуть з метою підвищення ефективності лікування додаватись до попередньо призначених бронхолітиків першого вибору (b2-агоністів і/або холінолітиків) при важкому і дуже важкому перебігу ХОЗЛ.

Глюкокортикостероїди. Роль ГКС при ХОЗЛ значно менш виразна ніж при БА. В базисній терапії ХОЗЛ призначаються інгаляційні ГКС за специфічними показаннями. Оральні ГКС рекомендується призначати тільки при загостреннях ХОЗЛ.

Довготривале призначення оральних ГКС в базисній терапії ХОЗЛ не рекомендується, зважаючи на відсутність наявної вигоди, небажані системні наслідки і побічну дію такої терапії (стероїдна міопатія, м’язева слабкість, зниження функціональних можливостей, легенева недостатність. ).

Комбінація інгаляційних ГКС і b2-агоністів пролонгованої дії більш ефективна, ніж кожний з компонентів окремо.

Схема фармакотерапії хворих на ХОЗЛ в залежності від стадії тяжкості захворювання

Хронические обструктивные заболевания легких (ХОЗЛ) — лечение, осложнения и профилактика

Хронические обструктивные заболевания легких или ХОЗЛ – это группа болезней, при которых нарушается проходимость дыхательных путей, в результате чего больным становится тяжело дышать.

Эмфизема и хронический астматический бронхит – это два самых распространенных заболевания из группы ХОЗЛ.

Во всех случаях ХОЗЛ поражение дыхательных путей, нарушающее обмен кислорода и углекислого газа в легких.

Хронические обструктивные заболевания легких – это одна из лидирующих причин инвалидности и смертности во всем мире. Большая часть обструктивных заболеваний легких вызвана продолжительным курением и могла быть предотвращена, если бы больные вовремя бросили эту привычку. При ХОЗЛ повреждения легких в основном необратимы, поэтому лечение направлено на борьбу с симптомами.

Причины ХОЗЛ

При ХОЗЛ поражение легких преимущественно обусловлено хроническим астматическим бронхитом или эмфиземой. Многие больные с ХОЗЛ имеют и то, и другое заболевание.

Читать еще:  Лечение рака химиотерапией

Хронический астматический бронхит.

Это хроническое заболевание, при котором возникает воспаление и сужение дыхательных путей. Это может приводить к одышке, кашлю и свисту при дыхании. Хронический астматический бронхит увеличивает продукцию слизи в бронхах, что дополнительно блокирует суженные дыхательные пути.

Это прогрессирующее заболевание повреждает нежные воздушные мешочки на концах бронхиол – альвеолы. Альвеолы собраны вместе, подобно гроздьям винограда, и эмфизема постепенно уничтожает внутренние стенки в этих «гроздьях», уменьшая поверхность, доступную для газообмена. Вдобавок, эмфизема делает стенки альвеол мягкими и менее эластичными, из-за чего они спадаются при выдыхании воздуха. У больных эмфиземой присутствует одышка, они активно работают вспомогательными мышцами при дыхании. Больные эмфиземой не переносят тяжелых нагрузок.

ХОЗЛ обычно вызываются длительным воздействием воздушных раздражителей:

• Сигаретный дым.
• Частицы пыли.
• Промышленный смог.
• Агрессивные химикаты.

Факторы риска ХОЗЛ

Основные известные факторы риска хронических обструктивных заболеваний легких включают:

1. Влияние табачного дыма.

Курение – это наиболее значимый фактор риска ХОЗЛ. Чем дольше вы курите сигареты, тем больше вероятность развития обструктивных заболеваний легких. Люди, подвергающиеся пассивному курению, также в группе риска. По некоторым данным, вдыхание дыма марихуаны может повреждать легкие подобно табачному дыму.

2. Влияние пыли и химикатов.

Длительное воздействие таких воздушных раздражителей на работе приводит к воспалению и обструктивным изменениям в легких. С этим связаны многие профессиональные заболевания у работников на «грязных» производствах, химических заводах, угольных шахтах.

ХОЗЛ медленно прогрессируют в течение многих лет, так что у большинства людей симптомы этих болезней проявляются как минимум в 30-40 лет.

Редкое генетическое заболевание, которое называется дефицитом альфа-1-антитрипсина, является причиной некоторых случаев ХОЗЛ. Исследователи полагают, что генетические факторы делают отдельных людей более чувствительными к разрушительному действию табачного дыма. Если эти люди курят, то у них быстрее возникают проблемы с легкими.

Симптомы ХОЗЛ

В общем, симптомы ХОЗЛ могут не проявляться до тех пор, пока легкие больного не будут серьезно повреждены. Симптомы болезни со временем только ухудшаются, особенно если человек продолжает курить или не получает лечения. Больные ХОЗЛ время от времени испытывают эпизоды обострений своей болезни, когда ее симптомы резко ухудшаются. Признаки разных обструктивных заболеваний легких могут отличаться.

Большинство больных хроническими обструктивными заболеваниями легких имеют более одного из приведенных ниже симптомов:

• Одышка.
• Хрипы при дыхании.
• Стеснение в груди.
• Хронический кашель.

Диагностика ХОЗЛ

Если у вас есть симптомы ХОЗЛ или история воздействия воздушных раздражителей в прошлом (особенно табачного дыма), то врач может назначить вам один из следующих тестов:

1. Рентген грудной клетки.

У некоторых людей рентген может показать эмфизему – одно из самых частых ХОЗЛ. Что еще более важно, рентген позволяет исключить рак легких и некоторые болезни сердца.

2. Компьютерная томография.

При КТ делается серия снимков под множеством разных углов, что позволяет получить детальные «срезы» внутренних органов пациента. Сканирование легких дает возможность выявить эмфизему, опухоли и другие аномалии.

3. Анализ артериальных газов крови.

Этот анализ крови показывает, насколько хорошо легкие обогащают нашу кровь кислородом и выводят углекислый газ. Кровь для анализа можно брать из артерии, проходящей через ваше запястье.

4. Анализ мокроты.

Анализ клеток в мокроте, которую вы откашливаете, поможет выявить причину проблем с легкими и исключить рак. Если у вас продуктивный (влажный) кашель, то врач назначит анализ мокроты, чтобы определить инфекцию, которая вызвала болезнь.

5. Анализ функций легких.

Спирометрия – это обычный способ проверить, насколько хорошо работают легкие. Во время этой процедуры вас попросят дышать в специальную трубку. Машина измерит количество воздуха, которое могут вместить ваши легкие, а также насколько сильно вы можете выдохнуть его. Спирометрия может выявить хронические обструктивные заболевания легких на ранней стадии, еще до появления симптомов болезни. Этот тест могут повторять несколько раз, через определенные промежутки времени, что поможет врачу следить за развитием болезни.

Лечение хронических обструктивных болезней легких

Хронические обструктивные болезни легких невозможно полностью вылечить, потому что повреждения обычно необратимы. Но лечение поможет контролировать симптомы болезни, уменьшит риск осложнений, сократит частоту обострений и улучшит качество вашей жизни.

1. Отказ от курения.

Это самый главный шаг в лечении ХОЗЛ, если вы до сих пор курите. Бросить курить – это единственная возможность приостановить повреждение легких, которое может в итоге привести даже к смерти. Но отказ от курения никогда не был простым делом. И вам может понадобиться помощь врача. Поговорите с вашим врачом – он может прописать вам никотиновый пластырь или другие заменители никотина.

2. Медикаментозное лечение.

Для лечения ХОЗЛ могут использоваться такие группы лекарственных препаратов:

• Бронходилататоры. Эти препараты обычно назначаются в форме ингалятора. Они расслабляют гладкую мускулатуру бронхов и расширяют дыхательные пути. В результате становится легко дышать. В зависимости от проблемы, вам могут понадобиться два ингалятора: длительного действия (для ежедневной профилактики приступов) и короткого действия (для купирования приступа и перед физической нагрузкой).
• Ингаляционные стероиды. Кортикостероидные гормоны в форме ингалятора – это удобное средство для снятия воспаления дыхательных путей. Но длительное использование этих лекарств может вызывать остеопороз, гипертонию, диабет, катаракту и другие серьезные осложнения. Эти препараты обычно назначают людям с тяжелыми ХОЗЛ.
• Антибиотики. Респираторные инфекции, такие как острый бронхит, могут обострять хронические обструктивные заболевания легких . Антибиотики помогают подавить болезнетворную флору в дыхательных путях, но их рекомендуют принимать только в случае крайней необходимости.

3. Немедикаментозное лечение.

• Кислородная терапия. Если в вашей крови недостаточно кислорода, вам может понадобиться дополнительный кислород. Есть много различных приспособлений для подачи кислорода, включая маленькие и удобные аппараты, которые можно носить с собой по городу. Некоторые больные нуждаются в кислороде только при нагрузке или во время сна. Другим кислородная маска нужна постоянно.
• Программы реабилитации для больных ХОЗЛ. Эти программы обычно сочетают обучение, упражнения, советы по питанию и психологическое консультирование. В развитых странах эти программы широко распространены. Они работают при многих крупных медицинских центрах США. В них задействованы пульмонологи, физиотерапевты, диетологи, психотерапевты.

4. Хирургическое лечение при ХОЗЛ.

Хирургическое лечение требуется некоторым больным с тяжелой эмфиземой, которым не помогает медикаментозное лечение:

• Уменьшение объема легких. При этой операции хирург удаляет небольшие фрагменты поврежденной легочной ткани. Тем самым создается дополнительное пространство в грудной полости, давая возможность оставшимся легким более эффективно работать. Эта операция очень рискованная, а ее долговременные преимущества по сравнению с медикаментозным лечением не очевидны.
• Трансплантация легких. При тяжелой эмфиземе одним из выходов может быть пересадка одного легкого. Такая операция улучшает способность дышать и жить более активной жизнью. Но исследования не показали значительного продления жизни для таких больных. Кроме того, может понадобиться долгое время ждать подходящего донора. Поэтому решение о пересадке легкого довольно сложное.

5. Профилактика обострений.

Даже при условии лечения, вы можете испытывать внезапные обострения болезни. Обострения могут быть настолько серьезными, что приводят к легочной недостаточности. Такие эпизоды возникают в результате респираторных инфекций, похолодания на улице, высокой загрязненности воздуха. Если ваши симптомы вдруг усилились, как можно скорее сообщите об этом своему врачу.

Советы для больных.

Если вы страдаете ХОЗЛ, вам могут помочь следующие меры:

• Техники контроля дыхания. Ваш врач покажет вам лучшие позиции и приемы для контроля дыхания во время приступов.
• Очистка дыхательных путей. При ХОЗЛ слизь скапливается в бронхах. Для лучшего отхождения слизи нужно дышать увлажненным воздухом, пить много жидкости. Врач может прописать вам отхаркивающие средства.
• Регулярные упражнения. Конечно, во время физической нагрузки больным ХОЗЛ тяжело дышать. Но регулярные лечебные упражнения способны усилить вашу дыхательную мускулатуру. Подходящий комплекс упражнений вам посоветует врач.
• Здоровый рацион. Здоровая диета поддержит ваши силы. Если вы страдаете ожирением, нужно обязательно избавиться от лишних килограммов. При недостаточном весе врач может посоветовать вам специальные диетические добавки и усиленное питание.
• Отказ от курения. Помните, что курение – ведущая причина развития ХОЗЛ. Пассивное курение также вредно для легких, поэтому, если в доме живет курильщик, повлияйте на него. Отстаивайте свое право на здоровый воздух на работе, если ваши коллеги курят. Во многих странах права некурящих работников защищены законом.
• Вакцинация. Респираторные инфекции провоцируют обострение хронических болезней легких. Ежегодные прививки от гриппа и других сезонных болезней помогут вам избежать обострений.
• Избегайте скоплений людей. Если вам нужно пойти в места массового скопления людей, не забудьте защитную маску.
• Не дышите холодным воздухом. Помните, что холодный воздух провоцирует спазм бронхов – прикрывайте рот и нос шарфом или платком, если вы гуляете на морозе.

Возможные осложнения хронических обструктивных заболеваний легких

• Респираторные инфекции. Если вы страдаете ХОЗЛ, у вас повышается вероятность простуд и их осложнений – бронхита, пневмонии. Плюс к тому, респираторные инфекции затрудняют дыхание и вызывают дальнейшее повреждение ваших легких.
• Легочная гипертензия. ХОЗЛ могут вызывать повышение давления крови в легочных артериях – легочную гипертензию. Это приводит к повышению нагрузки на правый желудочек сердца, в результате чего нарушается кровообращение. Могут возникать отеки на ногах.
• Проблемы с сердцем. При ХОЗЛ растет риск болезней сердца, включая инфаркт миокарда. Этот риск значительно повышается, если больной продолжает курить.
• Депрессия. Заболевания легких могут мешать вам заниматься любимыми делами и вести полноценную жизнь. Результат – неудовлетворенность жизнью и депрессия, вплоть до суицидального настроения. Не стесняйтесь поговорить с психотерапевтом о своих проблемах.

Профилактика хронических болезней легких

В отличие от многих других болезней, ХОЗЛ имеют четко определенную причину и надежные способы профилактики. Важнейшим из них является отказ от сигарет. Лучше всего никогда не начинать курить. Но если вы уже курите, то можно хотя бы приостановить разрушение легких, бросив как можно скорее.

Воздействие пыли и агрессивных веществ на работе – еще одна важная причина заболеваний легких. Здесь выхода два – поменять работу или обеспечить надежную защиту на рабочем месте. Если у вас уже есть ХОЗЛ, посоветуйтесь со своим врачом, как вам поступить.

Здоровье и жизнь дороже любой работы.

Константин Моканов: магистр фармации и профессиональный медицинский переводчик

Лікування хвороби ХОЗЛ, причини, симптоми, діагноз

ХОЗЛ лікування хвороби, симптоми і показана терапія

Карнаушкина Марія Олександрівна

Кандидат медичних наук, лікар-пульмонолог, доцент кафедри госпітальної терапії №2 МГМУ ім. Сеченова, викладач кафедри ФПДО

Читать еще:  Как изменяется анализ крови при раке

Якщо у Вас є підозра на Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ). обов’язково зверніться за допомогою до фахівців.

У нашому центрі Ви можете отримати консультацію кращих фахівців в області лікування ХОЗЛ та інших пульмонологічних захворювань, в комфортних умовах нашого медичного центру, а так само пройти всі необхідні дослідження і провести повне пульмонологічне дослідження легенів. Наші пульмонологи надають консультативну допомога на дому .

Три причини звернення до нас:

  • тільки у нас консультують пульмонологи інституту пульмонології Москви ;
  • тільки у нас професійно, з методичної точністю проводяться всі дихальні тести;
  • ми знаємо, що таке сервісне супровід.

У нас діє регулярна школа для пацієнтів і родичів

Заняття проводить автор програм з реабілітації пацієнтів з легеневими захворюваннями, лікар пульмонолог, к. м. н., науковий співробітник ФДМ НДІ пульмонології ФМБА Росії.

Подробиці на сайті або за телефоном. Телефонуйте +7 (495) 662-99-24 і записывайтесть!

Реабілітаційні програми для пацієнтів з ХОЗЛ: з квітня 2014 ми готові запропонувати програми реабілітації в рамках школи для пацієнтів з ХОЗЛ або индивидуальнм тренінгом. Телефонуйте +7 (495) 662-99-24 і записывайтесть!

Для пацієнтів із тяжким ХОЗЛ ми проводимо повний комплекс діагностичних заходів для підбору адекватної киснетерапії на дому: нічну пульсоксиметрию. рекомедацією придбання кисневих концентраторів. ВРАР (Бипап терапія). підбір необхідних масок для неінвазивної вентиляції. реабілітаційний тренінг для пацієнтів з дихальною недостатністю на дому .

Хронічна Обструктивна Хвороба легень (ХОЗЛ) — хронічне запальне захворювання, що однією з умов виникнення якого є переважне ураження дистальних відділів дихальних шляхів (бронхів, бронхіол) легенів, що виникає під впливом різних факторів екологічної агресії, головним з яких є тютюнопаління.

Перебуваючи протягом тривалого часу в стані запалення, дихальні шляхи зазнають значні патологічні зміни.Починає турбувати кашель, все більш важко дихати, виникає задишка.

Коли пошкодження бронхів і бронхіол ставати вираженим, виникає серйозна проблема газообміну в організмі: отримувати достатньо кисню і позбавлятися від зайвого вуглекислого газу стає все важче. Ці зміни призводять до задишки та інших проявів хвороби.

Термін хронічна обструктивна хвороба легень часто використовується поряд з такими хворобами як хронічний бронхіт та/або емфізема, тому що хронічний бронхіт та емфізема — найбільш поширені клінічні форми хронічної обструктивної хвороби легень. Крім того, поточне лікування хозл, хронічного бронхіту та емфіземи подібні.

Щоб зрозуміти, чому ХОЗЛ розвивається, важливо зрозуміти, як легені працюють. Зазвичай, вдихуване повітря проходить з носоглотки через дихальні шляхи (бронхи, бронхіоли) до крихітним повітряним мішечків легкого — альвеоли. В альвеолах кисень, який ми вдихаємо, проходить через стінку в кров. Вуглекислий газ проходить у зворотному напрямку, з кровотоку, тому в альвеоли, і усувається при видиху (малюнок 1).

Вдихаючи дим під час куріння, або будучи пасивним курцем, вдихаючи різні дратівливі газоподібні речовини або дрібні частинки, у людини відбувається пошкодження слизової оболонки дихальних шляхів, виникнення хронічного запалення, пошкоджуючи легеневу тканину (малюнок 2).

При ушкодження легкого виникає ситуація при якій звичайний вдих – це проблема, при цьому обмін кисню і вуглекислого газу в альвеолах стає важким, що природно вимагає лікування.

Тютюнопаління значно збільшує ризик розвитку хронічної обструктивної хвороби легень. Однак, приблизно 20 відсотків людей, які хворіють на ХОЗЛ, ніколи не курили. Інші фактори, які збільшують ризик розвитку хвороби, включають підвищену чутливість на вдихувані речовини. Особливо це стосується вдихання тютюнового диму у пасивних курців, вдихання органічної, неорганічної, домашнього пилу або забрудненого атмосферного повітря, тривалий вплив професійних подразників (пари кислот і лугів, виробнича пил).

Хронічна обструктивна хвороба легень може носити спадковий характер розвитку. Генетичні фактори ризику для хронічної обструктивної хвороби легень включають серйозний дефіцит альфа 1 — антитрипсину, білка, який захищає легені. Зустрічаються і інші спадкові дефекти. Це так само може пояснити розвиток ХОЗЛ у пацієнтів-курців.

ХОЗЛ спочатку зазвичай не викликає або викликає досить помірні клінічні прояви. По мірі прогресування хвороби вони збільшуються, стан пацієнта погіршується. Найбільш поширеними симптомами ХОЗЛ є: кашель без/з відкашлюванням мокротиння; задишка при фізичному навантаженні або навіть у спокої; головні болі; наростаюча втома .

ХОЗЛ слід припустити, якщо у Вас є:

  • хронічний кашель з відкашлюванням мокротиння та/або задишка і є фактори ризику виникнення ХОЗЛ;
  • наявність хронічного кашлю задовго до виникнення задишки;
  • наведені ознаки не є діагностичними окремо, але наявність кількох з них підвищує вірогідність постановки діагнозу ХОЗЛ.

При наявності хоча б одного з вищевказаних ознак показано дослідження функції зовнішнього дихання для виявлення обмеження повітряного потоку, навіть якщо у них немає задишки.

Основними функціональними синдромами є:

  • порушення бронхіальної прохідності;
  • зміна структури статичних об’ємів, дифузійної здатності легень;
  • зниження фізичної працездатності.

Для їх вивчення застосовуються методики:

  • спірометрія дозволяє швидко і інформативно оцінити зменшення просвіту бронхіального дерева, а так само оцінити ступінь оборотності цього процесу;
  • бодиплетизмография дозволяє діагностувати емфізему легенів і оцінити порушення дифузійної здатності легень;
  • пикфлоуметрия найпростіший і быстровыполнимый тест оцінки, але має низьку чутливість. Може ефективно використовуватися для визначення груп ризику ХОЗЛ.

Таким чином, постановка діагнозу ХОЗЛ здійснюється при підсумовуванні наступних даних:

  • наявність факторів ризику;
  • кашель і задишка;
  • неухильно прогресуюче порушення бронхіальної прохідності за даними функції зовнішнього дихання;
  • виключенню інших хвороб призводять до аналогічною симптоматикою.

Ймовірний портрет хворого на ХОЗЛ:

  1. курець;
  2. середній чи похилий вік;
  3. страждає задишкою;
  4. є кашель з мокротою, особливо вранці;
  5. скаржиться на часті загострення бронхіту.

Медикаментозне лікування ХОЗЛ

Коротко діючі ß2-агоністи, іноді звані “рятувальними “інгаляторами, швидко зменшують задишку і можуть використовуватися в міру необхідності, короткими курсами. Приклади коротко діючих бета-агоністів salbutamol, levalbuterol, і pirbuterol.

Коротко діючі антихолинолитики — ipratropium (Atrovent®) покращує функцію легенів, зменшує вираженість симптомів хвороби. Якщо прояви хвороби є помірними, то може бути рекомендоване використання коротко діючих антихолінергічних препаратів нерегулярно, за необхідності. Якщо загострення ХОЗЛ більш виражено, то прийом цих препаратів повинен бути регулярним.

Для пацієнтів з більш тяжкими стадіями хвороби, ніж легкий перебіг, лікування рекомендується тривале і регулярна терапія ХОЗЛ бронходилататорамі пролонгованої дії.

  • ß2 — адреноміметики тривалої дії salmeterol, formoterol, і arformoterol зменшують клінічні прояви, покращують якість життя пацієнтів, зменшує кількість загострень.
  • Застосування м-холіноблокаторів тривалої дії — tiotropium (Spiriva®). покращує функцію легенів, зменшує задишку і загострення симптомів хронічної обструктивної хвороби легень. Відповідно до останніх міжнародних та національних рекомендацій, присвяченим ХОЗЛ, tiotropium (Spiriva®)-один з основних препаратів для лікування ХОЗЛ.
  • Комбінація антихолінергічних препаратів з ß2 — адреноміметиками тривалої дії більш ефективна, ніж кожний з ліків окремо.

При лікуванні, Теофілін у пролонгованій формі випуску (Тео-Dur®, Slo-bid®) ефективно доповнює терапії пролонгованими формами бронходилататоров, ефективно зменшуючи частоту загострень у деяких людей з більш важкою і стійкою хронічною обструктивною хворобою легенів.

Глюкокортикоїди (також звані стероїдами, глюкокортикостероїдами) є класом лікарських засобів з яскраво вираженими протизапальними властивостями. Глюкокортикоїди можуть бути використані у вигляді інгаляційної форми, як таблетований препарат, або як ін’єкція. Інгаляційні глюкокортикоїди (будесонид, флютиказон) обмежені у застосуванні специфічними показаннями і застосовуються за певних порушення бронхіальної прохідності і тяжкості перебігу ХОЗЛ і у вигляді монотерапії неприйнятні. Вони можуть зменшити кількість загострень, але не змінять значень функціональних показників. Ефективно застосовуються в комбінації з бронходилататорамі тривалої дії.

Глюкокортикоїди. використовувані у формі таблеток або ін’єкцій, називають системними глюкокортикоїдами. Вони іноді використовуються для короткострокового застосування, при загостренні ХОЗЛ, але взагалі не використовуються довгостроково з-за високого ризику побічних ефектів і низької ефективності.

(амброксол, карбоцестеин) при стабільному перебігу ХОЗЛ покращують відкашлювання мокротиння покращуючи самопочуття пацієнта.

достовірно сприяє зменшенню загострень ХОЗЛ на фоні основної терапії бронходилататорамі і глюкокортикоїдами.

Немедикаментозне лікування ХОЗЛ

  • Категоричний і повна відмова від тютюнопаління .
  • Киснева терапія.
  • Правильне харчування.
  • Реабілітаційні програми.

У пацієнтів з прогресуючою хронічною обструктивною хворобою легень можуть бути низькі рівні кисню в крові. Цей стан називається гіпоксемія. Рівень кисню може бути виміряний пристроєм, що надіваються на палець руки (пульсоксиметр) або в аналізі крові (газовий аналіз артеріальної крові). При лікуванні людей з гіпоксемією повинна проводитися тривала терапія ХОЗЛ киснем, що покращує якість і тривалість життя. Киснева терапія обов’язково повинна проводитися в домашніх умовах.

Більш ніж 30 % людей з тяжкою хронічною обструктивною хворобою легень не в змозі поїсти досить з-за прояви хвороби (задишка, втома). Ненавмисна втрата ваги, викликана задишкою, зазвичай характерна для пацієнтів з прогресуючим захворюванням і вираженою дихальною недостатністю. Нерегулярне харчування може призвести до недоїдання, яке посилить протягом ХОЗЛ і збільшить ризик розвитку інфекції дихальних шляхів.

З цієї причини, при лікуванні ХОЗЛ показано наступне:

  • Їжте маленькими порціями, але часто, з переважанням поживних продуктів;
  • Їжте їжу, яка вимагає невеликої підготовки;
  • Відпочивайте перед їжею;
  • Введіть у раціон полівітаміни.

Харчові добавки також є гарними джерелами додаткових калорій, тому що вони легко засвоюються і не вимагають ніякої підготовки.

Реабілітаційні програми: з квітня 2014 ми готові запропонувати програми реабілітації в рамках школи для пацієнтів з ХОЗЛ або индивидуальнм тренінгом. Телефонуйте +7 (495) 662-99-24 і записывайтесть!

Легеневі програми реабілітації можуть включати освіта, навчання, курортолікування, як терапія ХОЗЛ, соціальну підтримку покращуючи якість життя і зменшуючи потребу в госпіталізації. Навіть люди з серйозною задишкою можуть отримати вигоду з програми реабілітації.

Ціни на послуги пульмонологічного відділення

Короткий опис статті: захворювання Про хвороби ХОЗЛ, огляд захворювання, симптоми, причини ХОЗЛ, медикаментозне лікування ХОЗЛ хозл, хвороба, Хронічна Обструктивна Хвороба легень, лікування, причини, діагностика, симптоми, пульмонологія

Хронічне обструктивне захворювання легень у запитаннях і відповідях

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) — загальний термін, що використовують для описання прогресуючих недуг легень, при яких порушується рух повітря із легень

ХОЗЛ характеризується стійкими респіраторними симптомами та обмеженням прохідності дихальних шляхів через патологічні зміни у них та/чи ураження альвеол, що зазвичай спричинені значним негативним впливом шкідливих частинок або газів.

ХОЗЛ є одним із найбільш поширених захворювань, яким, проте, можна запобігти та успішно лікувати. Як саме — розповідають Катерина Тимрук-Скоропад, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, співзасновниця Центру фізичної реабілітації «Формула руху» та Надія Сидорик, лікар-пульмонолог пульмонологічного відділення Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні (м. Львів).

Наскільки поширеним є ХОЗЛ?

На жаль, захворюваність і смертність від ХОЗЛ в Україні та світі є високими та мають тенденцію до зростання. Зокрема, нині ХОЗЛ є четвертою основною причиною смерті у світі і, за невтішними прогнозами до 2020 р. посяде третє місце.

В Україні від ХОЗЛ потерпає майже 7% населення, що становить близько 3 млн осіб.

Якими є чинники ризику та узагальнені причини ХОЗЛ?

Здебільшого випадки ХОЗЛ обумовлені вдиханням забруднюючих речовин, що насамперед стосується куріння, як активного, так і пасивного. ХОЗЛ найчастіше виявляють у людей віком старше 40 років, які курять або курили раніше. Слід зазначити, що не у всіх, хто курить, розвивається ХОЗЛ. Проте статистичні дані свідчать, що близько 90% пацієнтів із ХОЗЛ раніше курили.

Читать еще:  Конъюнктивит при простуде лечение

Випаровування, хімічні речовини та пил, що наявні у багатьох робочих середовищах, теж можуть бути чинниками розвитку ХОЗЛ.

Генетичні чинники, гіперчутливість дихальних шляхів, невідповідний розвиток легень в дитячому віці також відіграють певну роль у розвитку ХОЗЛ. Навіть якщо людина ніколи не курила і ніколи не зазнавала тривалого контакту із забрудненим повітрям на робочому місці, вона ризикує захворіти на ХОЗЛ.

Які ознаки ХОЗЛ?

Основними респіраторними симптомами є задишка і частий кашель (сухий або з наявністю мокротиння).

Тому, якщо у людини зберігається потенційний ризик виникнення ХОЗЛ (курець активний/пасивний, колишній; контакт із забрудненим повітрям на роботі чи дома; наявність ХОЗЛ у когось із членів сім’ї) або в неї вже наявна респіраторна симптоматика, слід звернутися до лікаря та зробити спірометрію.

Чому є надзвичайно важливою рання діагностика і лікування ХОЗЛ?

Ранній скринінг здатний діагностувати ХОЗЛ на початковому етапі, тобто ще до значної втрати функції легень.

Рання діагностика і початок лікування мають важливе значення у прогнозі перебігу захворювання. Адекватне і своєчасно розпочате лікування дозволяє збільшити тривалість ремісії, сповільнити погіршення показників функції зовнішнього дихання та знизити смертність. Тому важливо не втрачати час, коли базисна медикаментозна терапія і своєчасна фізична терапія можуть допомогти продовжити активне життя хворого.

Спірометричне обстеження необхідно проходити не рідше ніж один раз на рік з метою постійного моніторингу функції легень та вчасної корекції лікування.

У чому полягає підступність ХОЗЛ?

У людини може бути ХОЗЛ, однак вона не знає про це, оскільки на початку захворювання симптомів може не бути.

Крім того, ХОЗЛ — це захворювання, яке не обмежується патологічними змінами лише в дихальних шляхах і легенях, а призводить до системних змін поза легенями.

Найбільш значущими системними ефектами при ХОЗЛ є дисфункція скелетних м’язів, зменшення маси тіла і м’язової маси (негативна прогностична ознака), порушення з боку серцево-судинної і нервової систем, остеопороз.

Основні складові лікування ХОЗЛ

Медикаментозна терапія і легенева реабілітація є основними складовими лікування ХОЗЛ у всьому світі.

Медикаментозну терапію проводять з метою зменшення вираженості симптомів, зниження частоти та тяжкості загострень, профілактики і лікування ускладнень, а також підвищення толерантності до фізичних навантажень і покращання якості життя.

Що таке легенева реабілітація?

Легенева реабілітація (респіраторна реабілітація) є найефективнішою терапевтичною стратегією для зменшення задишки, покращання стану здоров’я та переносимості фізичних навантажень. Оcновним компонентом програм легеневої реабілітації є фізична терапія, однак можливі такі втручання, як навчання пацієнтів, психологічна підтримка, дотримання дієти.

На що впливає фізична терапія?

Застосування програм фізичної терапії (реабілітації) рекомендовано на усіх стадіях ХОЗЛ. Фізична терапія допомагає збільшити силу дихальних м’язів і м’язів ніг та рук, зменшити скутість грудної клітки і задишку, покращити фізичний стан.

Доведено, що фізична терапія сприяє зменшенню кількості загострень та числа звернень по медичну допомогу, покращує фізичну витривалість, підвищує толерантність до фізичного навантаження, покращує якість життя.

Особливості фізичної терапії при ХОЗЛ

Мінімальна тривалість ефективної програми фізичної терапії при ХОЗЛ повинна бути не менше ніж 4 тиж, в середньому — 8–12 тиж. Позитивний ефект після завершення програми фізичної терапії зберігається впродовж декількох місяців, хоча після припинення виконання фізичних вправ початкове поліпшення всіх параметрів поступово втрачається.

Де і коли проводять фізичну терапію?

Після встановлення діагнозу ХОЗЛ слід проконсультуватися з фізичним терапевтом щодо шляхів підтримання своєї фізичної активності та особливостей виконання дихальних вправ.

Застосування фізичної терапії під час будь-якого загострення та після нього допоможе швидше подолати його та попередити розвиток можливих ускладнень, повернутися до звичного ритму життя, відновити фізичну працездатність. Якщо лікування здійснюють у лікарні, то там проводять фізичну терапію і продовжують її після виписки. У нашому реабілітаційному центрі «Формула руху» фізичні терапевти працюють з пацієнтами із ХОЗЛ різної важкості, але в основному з важким перебігом.

Школа ХОЗЛ

Важливою складовою легеневої реабілітації є інформатизація пацієнтів щодо особливостей захворювання, з яким вони тепер житимуть; особливостей самоконтролю, щоденних та у разі загострення дій. З метою вирішення таких освітніх завдань на базі ЦФР «Формула руху» спільно з Надією Юліанівною Сидорик була започаткована «Школа ХОЗЛ», у рамках якої вже відбулося дві зустрічі із зацікавленими пацієнтами.

На чому слід бути зосередженим людині з ХОЗЛ?

Основний спосіб уповільнити ХОЗЛ — припинити курити!

Слід пам’ятати, що збільшення чи надмірне зменшення маси тіла погіршує самопочуття і може призводити до наростання задишки.

Спричинити погіршення самопочуття можуть такі чинники:

  • куріння;
  • відмова чи пропуски в прийомі призначеного лікування;
  • неправильне використання інгалятора;
  • неліковані супутні захворювання;
  • відсутність регулярного нагляду лікаря;
  • обмежена взаємодія з друзями та членами родини;
  • відсутність фізичної терапії.

Загострення (різке посилення вираженості симптомів) може спричиняти значне зниження функції легень та погіршення якості життя. Часті загострення можуть підвищувати ризик смерті, а ігнорування ознак загострення — призвести до госпіталізації та прискорення зниження функції легень.

Необхідно негайно звернутись до лікаря у разі

  • Різкого посилення задишки чи виникнення її в спокої або при незначній фізичній активності.
  • Відчуття нестачі повітря, що супроводжується тривогою та панікою.
  • Хрипів, свисту під час дихання та нерегулярного дихання.
  • Посилення чи почастішання кашлю.
  • Зміни характеру мокротиння (колір мокротиння став жовтим чи зеленим, з’явились домішки крові).
  • Зміни кольору шкіри та нігтів:

– синій відтінок навколо губ;
– синій чи фіолетовий відтінок нігтів;
– зміна кольору шкіри на сірий чи жовтий.

  • Набряку гомілок та кісточок або збільшення їхньої вираженості.
  • Прискореного серцебиття або аритмії.

І головне, слід пам’ятати, що відсутність симптомів — це не ознака повного одужання пацієнта і не привід відмовитися від протизапальної та фізичної терапії, а критерій того, що захворювання — під контролем!

Хроническое обструктивное заболевание лёгких. Лечение ХОЗЛ

Наша клиника специализируется на лечении хронического обструктивного заболевания лёгких. Цифры:

  • 20 лет успешной работы
  • 3350 вылечено человек
  • 2680отказались от ингаляторов
  • 1340пришло к нам по рекомендации

ХОЗЛ — это аббревиатура заболевания, которое расшифровывается, как Хроническое Обструктивное Заболевание Легких. Хроническое обструктивное заболевание легких — это заболевание, которое характеризуется ограничением скорости воздушного потока из-за наличия обструкции. Обструкция связана с наличием воспалительного процесса в легких. ХОЗЛ считается прогрессирующим заболеванием, которое имеет более тяжелое течение при отсутствии надлежащей терапии.

ХОЗЛ подразделяется на 4 стадии. Первая стадия заболевания считается наиболее легкой. Особых симптомов в этой стадии не выделяют. Обычно присутствует лишь хронический кашель, однако больные его особо и не замечают. Именно поэтому ХОЗЛ, чаще всего, не диагностируется вовремя, ведь конкретно беспокоящих симптомов нет. Второй стадии присвоена средняя тяжесть течения заболевания. Больной жалуется на кашель и одышку, которая появляется при физической нагрузке.
Третья стадия характеризуется тяжелым течением ХОЗЛ. Одышка возникает уже и при минимальной физической нагрузке, общее состояние больного сильно страдает.

Четвёртая стадия — крайне тяжёлая стадия течения ХОЗЛ. Одышка беспокоит даже в состоянии покоя. Четвёртая стадия является крайне опасной для жизни человека и требует неотложного вмешательства специалистов.

Если у Вас есть подозрения на наличия ХОЗЛ, или же такой диагноз имеется уже давно, при этом никакая терапия не приносит должного эффекта, то Вам просто необходимо обратиться к квалифицированному специалисту. Именно такого специалиста Вы можете найти, обратившись в клинику «Лор-Астма». Именно здесь Вы получите то лечение, которое позволит забыть о болезни!

Причины ХОЗЛ

Причины ХОЗЛ связаны с отрицательным воздействием факторов внешней среды, а кроме того с вредными привычками человека. К причинам ХОЗЛ относится:

  • Курение — главный фактор болезни!
  • Загрязненный воздух в помещениях.
  • Загрязненный атмосферный воздух.
  • Наследственная предрасположенность.
  • Профессиональные вредности (контакт с кадмием, кремнием, работа с металлами; именно поэтому ХОЗЛ часто обнаруживается у шахтеров, железнодорожников, строителей).
  • Частые респираторные инфекции или хронические заболевания (бронхиальная астма, хронический бронхит).

Помните, хоть ХОЗЛ и поддается лечению, однако заболевание гораздо легче предотвратить!

Откажитесь от вредных привычек, защищайте верхние дыхательные пути от попадания пыли, а также от респираторных инфекций, больше времени проводите на свежем воздухе, соблюдайте правильный образ жизни — и Вы никогда не узнаете, что такое ХОЗЛ.

Симптомы ХОЗЛ

Симптомы ХОЗЛ похожи и на многие другие, которые беспокоят при различных болезнях дыхательной системы. На первый план выступает кашель. Чаще он беспокоит по утрам, сопровождаясь выделением мокроты. С прогрессированием заболевания кашель приобретает постоянный характер, и больные страдают от него целые сутки напролет.

Кроме кашля, частым симптомом ХОЗЛ является одышка. Одышка появляется не сразу. Она развивается постепенно и начинает проявляться при значительной физической нагрузке. Позже она усиливается и уже беспокоит больного даже при обычной физической нагрузке. Если болезнь не начать лечить, то одышка прогрессирует и появляется даже при незначительной физической нагрузке. Для этого больному не обязательно пройти 2 лестничных пролета, достаточно лишь сделать несколько шагов по квартире, дойдя до кухни, и одышка дает о себе знать.

Кроме симптомов, характерных для поражения дыхательной системы, при ХОЗЛ присутствуют и общие симптомы: быстрая утомляемость, слабость. Из-за нарушения дыхания, в тяжелых стадиях, может наблюдаться цианоз конечностей.

Лечение ХОЗЛ

Лечение ХОЗЛ в нашей клинике «ЛОР-Астма» начинается с точной диагностики заболевания. Для диагностики и последующего лечения ХОЗЛ в нашей клинике применяются специальные методы, которые позволяют определить тяжесть заболевания. Качественная диагностика позволяет назначить эффективное и безопасное лечение.
Многие утверждают, что ХОЗЛ нельзя вылечить полностью. Но стоит отметить, что терапия должна быть направлена на предупреждение возможных осложнений, облегчение общего состояния пациента и уменьшение выраженности симптоматики, а кроме того создание ремиссии на долгий срок.

При правильно подобранном и эффективном лечении всего вышеперечисленного можно добиться. При этом пациент будет чувствовать себя практически здоровым, а симптомы будут напоминать о себе крайне редко. Именно это и является целью врачей клиники «Лор-Астма», которые проводят лечение больных ХОЗЛ.

Не забывайте, весомую роль играет выявление ХОЗЛ на ранней стадии. Именно поэтому, если Вы заметили у себя такие симптомы ХОЗЛ, как отхождение мокроты и длительный кашель, мы настоятельно советуем Вам, не откладывая, обратиться на консультацию к врачу-пульмонологу. Обращайтесь в клинику «Лор-Астма». Только здесь врачи сделают все возможное и невозможное, чтобы пациент остался доволен, а самое главное, чувствовал себя абсолютно здоровым!

Ссылка на основную публикацию
Adblock
detector